Незамінні незручні

0
536

У кожній фірмі, на кожному виробництві є люди, неугодні начальству і часто не дуже улюблені підлеглими і колегами, які, однак, життєво необхідні для нормального функціонування компанії. Начальству вони псують красиві звіти високому керівництву, постійно чогось вимагають, та ще й сперечатися наважуються. З колегами не ганяють весь час чаї: у них, бачте, робота! Від підлеглих вимагають виконання — от сволота, не розуміють, що і чайок попити треба, і перекурити справу спершу?..

Це і бухгалтер, відмовляється «по дружбі» підігнати цифри та зменшити податки, тому що це незаконно. І юрист, пояснює начальству, що закон працює ось так, обійти його в даному випадку не можна і може бути дуже погано для компанії. І пожежна служба, дає по шиї за куріння в кабінеті або замкнений на ланцюг і амбарний замок аварійний вихід. І начальник відділу, який відмовляється взяти на відділ додаткові зобов’язання, тому що виконати їх в даний момент неможливо чисто фізично і доведеться потім платити неустойку.

Їх багато, незручних людей. Деякі не дуже обдаровані керівники намагаються від таких «принципових» позбутися. А че, поки податкова не наїжджала, і клієнти не домагалися через суд відшкодування збитків, і пожежі не траплялося, і сяк-так робили, не ламалися — подумаєш, два місяці працювали понаднормово та на вихідних, без додаткової оплати, а тут ці выкобениваются, чогось вимагають, сперечаються.

«Принципові» йдуть. І чомусь через деякий час після їх відходу все починає розвалюватися. «Наврочили», «прокляли», «напевно шкодив, сволота, йдучи!».

А я всього лише скромний фахівець з кризових ситуацій. І мене дуже задолбали приходити і бачити, що причиною кризи стабільної колись компанії стало таке ставлення до незамінним, по суті, людям. Незручним, так. Не завжди приємним, теж вірно. Але, на жаль, незамінним.