Здійснилося. Про Єкатеринбурзі почув весь світ – з радістю заявило найбільше місцеве інтернет видання Е1.RU, належить, як це ні дивно, компанії з США. Заявив з гордістю. Звичайно, вибачте, але знаєте, для того, щоб тебе почули, хтось іноді готовий просто голосно зіпсувати повітря в громадському місці.
Мені телефонують знайомі з різних міст Росії, просять пояснити, як таке можливо? Звідки і як могло з’явитися стільки людей, для яких місце для вигулу собак має більшу цінність (культурну, духовну, історичну), ніж головний міський храм? Для яких зрідка працюючий фонтан, більшу частину року забросанный недопалками і порожніми банками, на повному серйозі, вважається куди більш цінною культурною пам’яткою, ніж стара дореволюційна церква, з якою 300 років тому зародився місто?
Я намагаюся пояснити, що це мовляв «майданні» технології (Волков, Навальний, Е1.RU), що це лише мала частина городян: молодь з айфонами, спрагла адреналіну, інтелігенція – шанувальники казнокрада Серебренникова, «еліта», тусующаяся в Єльцин-Центрі. Що більшість городян – нормальні і правда інтелігентні, і правда культурні люди. Не розуміють!
Питають: у вас що, такий унікальний сквер, що про нього тепер знає весь світ? Напевно, всі мешканці та гості міста мріють в ньому прогулятися? Та ні, кажу, навіть більшість протестувальників опинилися в ньому вперше. Запитують: чи може ваші жителі, як ніхто в світі, люблять зелені насадження та за кожний кущ лягають під бульдозер? Та ні, кажу, не за кожен. До цього ніхто не лягав. Похмурий, кажуть, у вас місто: коли то замучили царську сім’ю, тепер ось єдине місце в Росії, де люблять і шанують Єльцина, а сьогодні з’ясовується, що ось вже 10 років не дають відновити храм св. вмц.Катерини, на честь якої названий саме місто. Не найприємніше місце, кажуть вони. Тримайтеся!
Іншим знайомим, відпочиваючим зараз в Еміратах, довелося поспілкуватися на цю тему з арабом, прочитавшем про наші події в місцевій газеті (ми прославилися і там). Каже, завжди думав, що російські люди за свою віру готові віддати життя, а тут ламають паркан, де будується храм! Сказав, що якщо б у його містечку вирішили побудувати мечеть навіть на місці його будинку, він би погодився не замислюючись, і тому, каже, ісламський світ стає сильнішою і з часом підпорядкує собі Європу. Каже, в Єкатеринбурзі живуть дуже сміливі, але дурні люди, якщо борються з Богом і думають, що його перемогли. Адже ви так само думали і в 1917 році… З боку іноді видніше. Схоже, на Сході навіть прості люди бувають мудрішими наших яйцеголових «інтелігентів»!
Сьогодні 19 травня – день святого Іова Багатостраждального. В цей же день народився останній російський імператор Микола II, по-звірячому вбитий 100 років тому в нашому місті разом з дружиною, дітьми і близькими. Місто відзначає цю дату підготовкою референдуму про заборону відновлення зруйнованого тими ж хто вбив царя, храму на честь св. влц.Катерини і на честь якої було названо місто. На тому тлі, який грамотно створений організаторами міні-майдану («хто не скаче – той за храм») і підтриманий «іванами, не пам’ятають споріднення», ймовірність позитивного результату раптового референдуму не велика.
Мені здається, що в цьому випадку іменуватися «Єкатеринбургом» начебто нелогічно. Може бути відразу (щоб заощадити гроші – для багатьох це все, що залишилося з святого) поставити питання на референдум: ви «Проти» відновлення храму і «За» перейменування Єкатеринбурга в Ельцинград. Адже до Єльцина і Єльцин-Центру у жителів міста виходить питання немає. Навіщо тягнути? Це юридично. А до тих пір, поки не прийнято рішення про відновлення храму на честь св. влц. Катерини, іменуватися Ельцинградом в побуті. Чому ні? Адже ми до цих пір між собою називаємо Головний проспект «проспектом Леніна». Свердловська область, Ельцинград, проспект Леніна! Пам’ятники Свердлову, Єльцину і Леніну! І немає храму! Для когось це і є світле майбутнє…
У прихильників відновлення храму є питання і до влади, і до олігархів і до керівництва РПЦ. Цих питань не менше, ніж у протестувальників, але вони частіше гостріше і професійніше, т. к. будуються не на емоціях і заперечення всього і вся. Але у нас немає і не може бути питань до св. влц.Катерини, як і до храму в її честь, і РПЦ, на 99% складається з простих парафіян, а не митрополитів і дияконів. До речі, чим вам не догодив, наприклад, владика Вікентій, побудував у нас десятки монастирів і храмів, а виїхав із Єпархії не на «Мерседесі» і в собольей шубі, а в одній рясі і сумкою з особистими речами?
Сучасні «революціонери» кажуть: ми не любимо Путіна, а Росію любимо, ми віримо в Бога, але не любимо попов і церква. На словах – так. А що виходить насправді, можна поспостерігати на прикладі наших сусідів – українців: як добре зажили учасники майдану, які «світлі» перспективи з’явилися у молоді та пенсіонерів. Кажете, що любите Бога і в нього вірите без всякої Церкви і попів? І в сквері б’єтеся за добро, правду і справедливість? Від чого ж тоді, дивлячись на вашу перемогу, ангели сумують, а біси радіють?
P. S. В якості компромісу, я б запропонував повернутися до ідеї відновлення храму на його попередньому місці і в попередньому вигляді, але зберігши фонтан. Такий проект пропонувався нами ще 10 років тому, але був відкинутий, так як і тоді протести носили політичний характер в боротьбі з колишнім губернатором і РПЦ, а не за «сквер, ставок або фонтан». Як не крути, а 10 років минуло – може щось змінилося в душі і головах?
