Працюю в магазині нижньої білизни, неадекватних і закомплексованно-соромляться людей повно, але та бог з ними. Кожен день одне і теж:
— А підберіть мені труси!
— Всі моделі перед вами, у вітрині і на вішалках.
— Ну… покажіть мені що-небудь.
— Який фасон віддаєте перевагу?
— А покажіть!
Ну це ще не клінічний випадок. Багато гірше інші дамочки:
— Дайте мені труси!
— Який фасон?
— Як на мене! (А я дівчинка-рентген, крізь одяг бачу.)
Тут зазвичай починається вистрибування зі штанів, оттопиріваніе поясів і відтягування гумок труселей. Люди, не треба!
Про розміри взагалі окрема пісня:
— Який розмір носите?
— Ви продавець, ви повинні знати, який у мене розмір!
Ну так, спершу почеплять вайлуватий балахон, а потім гадай, скільки там грудей, а скільки складок…