Вчені за цифровими слідами виявили регіони, де люди задоволені якістю життя

0
25

Група вчених центру прикладного аналізу великих даних і лабораторії порівняльних досліджень якості життя томського державного університету досліджує цифрові сліди жителів 83 регіонів рф для визначення рівня суб’єктивної задоволеності якістю життя. Дані показали, що свою якість життя високо оцінюють жителі чукотського автономного округу, ряду національних республік на північному кавказі, республіки алтай, псковської і рязанської областей, камчатського і пермського країв, а також санкт-петербурга.

Результати дослідження опубліковані в журналі «journal of eurasian studies» (q1).

Вчені тгу розробили новий метод оцінки якості життя, заснований на вивченні онлайн-активності користувачів соціальних мереж. Метод має очевидні переваги-це швидкість дослідження, низька вартість, масштабність і детальність одержуваної інформації. Для 83 регіонів російської федерації дослідники розрахували індекс якості життя, що враховує 19 параметрів.

Унікальний емпіричний матеріал був отриманий з повідомлень у найпопулярнішій російській соціальній мережі «вконтакте»: аналізувалися коментарі людей про освіту, медичне обслуговування, інфраструктуру, безпеку та екологію, економічну та політичну ситуацію.

У кожному регіоні були обрані три найбільших міста, для кожного міста відібрані 10 найбільш великих спільнот, в яких жителі обговорюють актуальні проблеми життя в цьому регіоні або місті. Всього вивчалося 2410 спільнот і 3,3 млн повідомлень по темі дослідження. Аналізувалися повідомлення довжиною понад 20 слів.

«такий підхід до вивчення різних соціальних явищ отримує все більшу популярність серед дослідників – — пояснює керівник наукового напрямку «цифрове якість життя», науковий співробітник центру прикладного аналізу великих даних тгу євген щекотін. — суть підходу полягає в тому, що соціологи отримують інформацію без фізичного контакту з людьми: для аналізу цифрових слідів не потрібно задавати питання людині безпосередньо, можна вивчити його реакції в онлайн-просторі і отримати уявлення про його ставлення до тих чи інших сторін життя в регіоні. У нашому випадку джерелом інформації служать пости в соціальній мережі «вконтакте», в яких жителі різних регіонів висловлюють свою думку про життя в своїх містах і регіонах. На основі цієї інформації був розрахований індекс якості життя для регіонів рф».

За результатами цифрового сліду вчені встановили, що рівень суб’єктивної якості життя вище, ніж в інших регіонах, спостерігається в чукотському автономному окрузі; ряді національних республік на північному кавказі – інгушетії, кабардино-балкарії, карачаєво-черкесії, північній осетії – аланії; республіці алтай; псковській і рязанській областях; камчатському і пермському краях і в санкт-петербурзі.

Зараз колектив вчених тгу перейшов до наступного етапу – розробки міждисциплінарної моделі суб’єктивної оцінки якості життя, яка інтегрує психологічні показники і показники аналізу цифрових слідів користувачів. Новизна підходу полягає в тому, що ця модель є предиктивною (прогностичною) і буде враховувати фактори нестабільності.

“розуміння психологічних механізмів трансформації об’єктивних умов життєдіяльності в суб’єктивні переживання людини і оцінку власної якості життя дозволяє перейти від описових (констатуючих) моделей до прогностичних. А значить, ми зможемо розробити і впровадити в роботу різних соціальних інститутів технології активізації власних ресурсів людини (його особистісного потенціалу) – для підвищення якості життя, формування індивідуально-своєрідного стилю життя, суб’єктивного благополуччя», – коментує теоретичну і прикладну значимість дослідження основний виконавець проекту, професор тгу валерія петрова.

Дослідження здійснюється за фінансової підтримки гранту рнф «суб’єктивні індикатори та психологічні предиктори якості життя» (2021-2022, керівник – д.псих.н., професор едуард галажинський).