Працюю в пенсійному фонді. В день — близько 50 дзвінків.
— Дівчина, пам’ятаєте мене? Я минулого тижня телефонувала.
— Ні. А ви з якого питання? — я напружую пам’ять.
— Ну… Я вам дзвонила з приводу пенсії!
Ага, найчастіше в пенсійний фонд телефонують з приводу цукру або мила.
* * *
— Дівчина, емм… Я ваш клієнт. Мене мій розмір не влаштовує. Ой, тобто, мій розмір влаштовує, а ось розмір пенсії — ні!
* * *
— А що мені робити після того, як помру?
* * *
— Я не хочу писати в отримувача банк! Одержувач я, я і тільки я!
* * *
Окремо йдуть звернення, що йдуть без уявлень та пояснень:
— Ну, як там у мене?
— Ви просили подзвонити — ось він я.
— У мене все нормально.
Дідусь, ми так раді за тебе!
