У бетону є межі. І ми знаємо про це, бо міста буквально «пікуться» на сонці.
Довгий час ми будували міське середовище, спираючись на так звану сіру інфраструктуру. Дороги допомагають нам пересуватися, мости перетинають водяні перепони, а труби відводять воду з наших ніг. Ці елементи, безумовно, важливі, оскільки ми проектуємо їх у суворій відповідності до норм безпеки. Ми не сподіваємося, що міст витримає навантаження, ми конструюємо його так, щоб він це робив.
А природу? Ми просто залишаємо її напризволяще.
Червень став для нас запобіжним пострілом. У Європі було зафіксовано рекордні температури: лише у Франції кількість загиблих перевищила звичайну статистику більш ніж на 2000 осіб. У Великій Британії спека призвела до перевантаження лікарень та збоєм в ІТ-системах. Тим часом над Середнім Заходом США та Східним узбережжям утворився «тепловий купол», що зіпсувало святкування Дня незалежності 4 липня та забрало життя щонайменше 25 людей.
Ми перевіряємо на міцність наші «бетонні джунглі».
Ось у чому суть адаптації до зміни клімату: ми вже маємо рішення. Просто ми його втрачаємо. Не тому, що природні елементи в місті не працюють, а тому, що ми відмовляємось називати їх справжнім ім’ям: інфраструктурою.
Моя позиція прямолінійна. Дерева, парки та водно-болотні угіддя повинні керуватися так само суворо, як дороги та лінії електропередач. Мінімальні стандарти, захисні застереження, графіки технічного обслуговування. Сьогодні таких правил не існує, і міста неминуче стануть спекотнішими, вразливішими та більш нерівноправними.
Наука, природно, підтверджує цю тезу. Дерева охолоджують вулиці. Вони вбирають зливові води. Вони акумулюють вуглець. Що ще важливіше, райони з розвиненою деревною кроною значно прохолодніше за ті, що вкриті асфальтом. Зниження температури на кілька градусів під час хвилі спеки — це питання не комфорту, а межі між життям та тепловим ударом, особливо для дітей та людей похилого віку.
Наукова база міцна, а управління слабке.
Міста із задоволенням анонсують кампанії із озеленення: «Ми посадимо мільйон дерев!». Здорово. Але посадка саджанця не дорівнює будівництву лісу. Парк існує, але чи є він біорізноманітним? Зелений дах виглядає красиво, допоки не почнеться посуха і він не пожовкне.
Ми вимірюємо вкладені зусилля, а чи не кінцевий результат.
Саме тут криється розрив. Будинки будуються за нормами, транспорт підпорядковується стандартам. А міська природа? Тут все інакше. Більшість міст не вимагають дотримання мінімальних показників щільності крон, якості ґрунту або довгострокового догляду. Який результат? Місце вашого проживання визначає, чи зможете ви легко дихати чи задихатиметеся від спеки. Багаті райони насолоджуються тінню дорослих дерев; у бідних районах люди залишаються віч-на-віч з палючим сонцем.
Це не просто погане містобудування. Це – епідемія.
«Ми вже витрачаємо величезні кошти на реагування на… погану якість повітря та погіршення громадського здоров’я».
Тому виправляти ситуацію слід шляхом встановлення стандартів. Чи не довільних, а науково обґрунтованих. Мінімальний обсяг ґрунту для розвитку кореневої системи, цільові показники доступності зелених зон, фінансування догляду.
У вашому місті немає грошей? Правильно. Але у нас не залишиться коштів і на поновлення після того, як чергова хвиля спеки зруйнує електромережі або затопить метро.
Ми й так оплачуємо цю шкоду. Ми платимо підвищені рахунки за електроенергію. Ми платимо через витрати на охорону здоров’я.
Час перестати розглядати природу як прикрасу.
Дерева працюють як кондиціонери. Водно-болотні угіддя запобігають повеням. Парки зміцнюють громадське здоров’я. Це працюючі системи, а чи не естетичні доповнення.
Будівельні норми врятували міста від обвалення. Нам потрібна та ж строга логіка і для зелених просторів. Стійкі міста майбутнього — це не ті, хто має найбільше саджанців. Це ті, хто ставиться до своїх дерев як до життєво важливої техніки: захищає їх, обслуговує та несе за них відповідальність.
Питання не в тому, чи ми можемо дозволити собі інвестувати в це зараз.
Чи можемо ми дозволити собі чекати наступної хвилі?
Рубрика «Думка» на Live Science пропонує експертний погляд на ключові наукові проблеми, що формують наш світ, від фахівців галузі та провідних дослідників.
