Ніколи раніше не думала, що кнопка «Виплакатися» так сильно буде вабити до себе. Але ось воно: прийшов і моя черга висловити свою задолбашку. Вона стара як світ, і я, ймовірно, не скажу нічого нового, але мене задовбали вони — люди, не бажаючі познайомитися з поняттям зони особистого простору.
Особливо багато таких індивідів в чергах і в маршрутному транспорті. Скажіть мені, милі панянки неосяжних габаритів, вам холодно? Можливо, вас ззаду підштовхує хтось, кого ми, прості смертні, просто розгледіти не в змозі? Інакше я не можу пояснити, навіщо при черзі в дві людини ви всією своєю груддю притиснулися до мене, не відходячи ні на міліметр.
А ви, чоловік у маршрутці? Я, звичайно, дуже догадлива, але зрозуміти, чому так необхідно притиснутися до моєї спини своєї в напівпорожньому транспорті (сидячі місця зайняті, але стоїмо тільки ми з вами так ще одна дама), я не можу, вибачте. Намагалася відходити — ви рухаєтеся разом зі мною. У чому сіль?
У кожної людини є своя певна лінія комфорту, заступати за яку дозволено тільки близьким людям. Але ви, многонеуважаемые незнайомці, зі своєю маніакальною жагою близькості до одуру мене задовбали.
