Шум без перерв і вихідних

0
2

Скільки вже списів було зламано з-за дітей і їх плачу. Одним він заважає, іншим ні… У мене за вікном дитячий майданчик, і спокій мені тільки сниться. Нерегулярно, в проміжках між криками дітей і ором п’яних студентів, які збираються на майданчику ввечері. Зараз за вікном кричить (не кричить, не верещить, а саме кричить) дівчинка. Вже півгодини вона кричить пісеньку «Травень, травень, травень… Травень, травень, ма-а-ай!» Кричить всім на зло, навіть діти просять її заткнутися. Дівчинка продовжує кричати. Де її батьки, які повинні стежити за дитиною? Вдома, адже у дворі дитина гуляє один.

Я дуже спокійно ставлюся до дітей, я розумію, що вони не завжди можуть стриматися і найчастіше навіть не здогадуються, навіщо треба вести себе пристойно. В їх розумінні це просто нудно і нецікаво. Я без проблем пропущу в черзі маму з капризничающим дитиною, я просто віЕкшн ду від малюка, що стрибає в калюжі, я поступлюся дорогу дитині на велосипеді.

Але я обожнюю 1 вересня, коли діти дружно йдуть в школу і хоча б до 12 дня за вікном тихо. Я обожнюю зиму, коли молоді холодно збиратися на дитячому майданчику і врубати музику з телефону в дві години ночі, матюкаючись у відповідь на будь-яке зауваження. Я обожнюю дощ, розганяє по домівках взагалі всіх.

Мене задовбав постійний шум, але ще більше мене задовбали люди, які не бачать в цьому нічого поганого. Ці щасливі люди живуть в особняках, на верхніх поверхах висоток, в тихих двориках з пенсіонерами і не розуміють, що з вікна третього поверху дитячий майданчик перетворюється в джерело постійного, іноді цілодобового шуму.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here