Погано обслуговують? Довго? Грубо? Все фігня порівняно з супермаркетом біля мого будинку. Перед походом туди доводиться вішати на шию плеєр і вмикати диктофон на запис, тому що спроба розплатитися великої грошиками може обернутися кримінальною справою. Не вірите?
Вчора прийшла з тисячною купюрою купувати продукти. Не перший раз за день, але начебто це не злочин. До бурчання «от стерво, з тисячною знову прийшла» я вже звикла, але відмова касира пробивати товар під приводом відсутності здачі повергнув в ступор: здача-то була! Повна каса. Адміністратори ж замість того, щоб приструнити касира, вислухали скаргу, що я «вже не перший раз сюди приходжу, весь розмін зараз у них вийму, і взагалі задовбали тут шлятися з великими купюрами», і заявили, що або я йду сама, або вони викликають охорону й міліцію, так як ось цю пачку макаронів, виявляється, не я принесла на касу, а вони витягли з моєї сумки. На доказ пропонувалися показання всього відділу — відеокамери над касою, мабуть, декоративні. Сцена виривання адміністратором пачки макаронів з рук касира зі словами «не пробиватися їй нічо, ми чекаємо охорону», коли я отсчитывала 27,50 дрібницею, вже здається зовсім нереальним. Закінчився цей цирк тільки після моєї вимоги надати мені відмова продати товар у письмовій формі для Росспоживнагляду.
Начебто велике місто, Нижній Новгород, а годин в одинадцять вечора (раніше — ну ніяк) в магазин збираєшся, як у чорне гетто Чикаго ХХ століття. Або пиляти півкварталу до цивілізації, ризикуючи нарватися на джентльменів з сємками і стати потерпілої, або пройти десять метрів до сусіднього магазину, ризикуючи истрепать нерви і стати підсудної.
