У Чорнобильській зоні відчуження вирує велика лісова пожежа, що виникла внаслідок падіння дрону на початку цього тижня. Незважаючи на те, що вогонь охопив тисячі гектарів землі, офіційні особи заявляють, що безпосередня небезпека поширення радіоактивного забруднення за межі закритої території залишається низькою.
Масштаб надзвичайної ситуації
За даними Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника (ЧРЕБЗ), спалах відбувся після того, як дрон впав у південно-східному секторі зони, неподалік колишніх охолоджувальних ставків ядерної електростанції. За початковими оцінками, полум’ям було охоплено приблизно 12 квадратних кілометрів землі. Однак подальший аналіз супутникових знімків, проведений журналом New Scientist, показав, що пожежа поширилася ще далі і тепер займає площу 24,4 квадратних кілометрів.
Реакція на надзвичайну ситуацію була швидкою та масштабною. До п’ятниці вдень для боротьби з вогнем було залучено 331 особу та задіяно 75 одиниць спеціальної техніки. Операція ускладнюється серйозними екологічними та безпечними факторами:
- Засуха та сильний вітер прискорюють поширення пожежі.
- Мінні поля роблять деякі ділянки недоступними для пожежників, змушуючи команди концентруватися на більш безпечних зонах та тимчасово залишати інші ділянки без контролю.
- Радіаційне опромінення викликає побоювання у тих, хто працює безпосередньо на лінії гасіння.
Радіаційні ризики та безпека працівників
Незважаючи на інтенсивність вогню, серед експертів існує консенсус: загроза ширшому регіону залишається під контролем. Денис Вишневський із ЧРЕБЗ зазначив, що пожежники, які працюють поблизу вогнища загоряння, зазнають впливу повітря з високою концентрацією радіонуклідів. Щоб зменшити ризики для здоров’я, після кожної зміни працівники проходять суворий моніторинг рівня радіонуклідів в організмі.
«Після зміни вони перевіряють концентрацію радіонуклідів в організмі», — пояснив Вишневський.
Незважаючи на небезпеку на передовій, Вишневський наголосив, що рівень радіації повертається до норми вже на відстані 5–10 кілометрів від краю пожежі. Олена Бурдо з Інституту ядерних досліджень у Києві, яка знаходилася поряд із місцем НП у момент початку пожежі, підтримала цю оцінку. Хоча військові обмеження не дозволили вченим увійти до постраждалої зони, вона спостерігала лише дим і дійшла висновку, що ризик виходу радіоактивних опадів за межі зони відчуження мінімальний.
Повторювана загроза
Цей інцидент наголошує на вразливості Чорнобильського об’єкту перед військовим конфліктом. Зона відчуження часто використовується російськими дронами для прольоту до Києва та інших українських інфраструктурних об’єктів. Це не перший випадок, коли такі удари створюють небезпеку встановлення.
Торік російський дрон вдарив по Новому безпечному висновку (НСЗ) — величезній залізній арці, що закриває залишки реактора №4. Удар пробив дірку у багатошаровій конструкції. На щастя, попадання сталося ближче до краю будівлі, що не дозволило уламкам впасти на тендітний саркофаг реактора нижче. Якби це сталося, це могло б спровокувати обвалення та викид радіоактивних матеріалів в атмосферу.
Прогноз
Схоже, пожежники розраховують на дощ, що очікується пізніше того ж дня, який має надати істотну допомогу у локалізації загоряння. До цього моменту команди продовжують боротися з вогнем, долаючи подвійну загрозу радіації і боєприпасів, що не розірвалися.
Поточна ситуація підкреслює постійну дилему: хоча безпосередні екологічні та радіаційні ризики для широкого загалу здаються локалізованими, повторна поразка зони Чорнобиля становить довгострокову загрозу для одного з найчутливіших ядерних об’єктів у світі.
