Доброго дня. Мене задовбали люди, яких я умовно називаю «а че такого».
Їдемо з молодою людиною по трасі в інше місто. За кермом я, дівчина з воЕкшн ським стажем менше року. Швидкісний режим не порушую. Веду себе більш ніж коректно, не заважаючи іншим учасникам руху. Обгоняющим мене поступаюся дорогу. Раптом нас наздоганяє кросовер відомого китайського виробника. На зустрічній смузі фура, а лихач сміливо йде на обгін, підрізаючи мене. Приймаємо рішення поговорити з хамом. Моргаю фарами. На моє здивування кросовер відразу ж з’їжджає на узбіччя. Виходимо з машини, на запитання «Чого хотіли?» пояснюємо свою позицію: мовляв, навіщо створюєте аварійну ситуацію? Вислухавши, молодий чоловік каже:
— А че такого?
А ось інститутська їдальня. Моторошна чергу. Заходить мадам і, помітивши своїх знайомих, стоять вже майже біля каси, просувається вглиб. На моє цілком виправдане обурення чую вже знайому фразу:
— А че такого?
А ось моя одногрупниця Ніна. Ніна любить фарбувати нігті на заняттях, поширюючи по аудиторії моторошний запах лаку, а також відповідати на телефонні дзвінки, не виходячи з приміщення. Про те, що вона ні разу не спромоглася поставити телефон на «вібро», я мовчу. На зауваження Ніна відповідає… ну, ви здогадалися, так?
Так от, неуважаемые хами, або розширте свій словниковий запас, або будьте ласкаві вести себе тактовніше. А поки ви мене задовбали.
